Ошибка 4 19 НДС, что значит?

Содержание

ФНС расшифровала коды ошибок и разъяснила, как действовать при получении Требования?

Такое Требование налоговый орган может прислать налогоплательщику, если обнаружит противоречия и несоответствия между сведениями об операциях, содержащимися в декларации по НДС, сведениям об указанных операциях, представленным в налоговый орган другим налогоплательщиком, или в журнале учета полученных и выставленных счетов-фактур. В приложении к требованию налогового органа (справочно) указывается код возможной ошибки. Всего кодов ошибок – 4.
В отношении каждой операции может быть указан только один из четырех кодов ошибки, а именно:
— код ошибки «1» указывается в случае, если запись об операции отсутствует в декларации контрагента, либо контрагент не представил декларацию по НДС за аналогичный отчетный период, либо контрагент представил декларацию с нулевыми показателями, либо допущенные ошибки не позволяют идентифицировать запись о счет-фактуре и, соответственно, сопоставить ее с контрагентом;
— код ошибки «2» указывается в случае, если не соответствуют данные об операции между разделом 8 «Сведения из книги покупок» (приложением 1 к разделу 8 «Сведения из дополнительных листов книги покупок») и разделом 9 «Сведения из книги продаж» (приложением 1 к разделу 9 «Сведения из дополнительных листов книги продаж») декларации налогоплательщика (например, при принятии к вычету суммы НДС по ранее исчисленным авансовым счетам-фактурам).
— если указан код «3» — данные об операции между разделом 10 «Сведения из журнала учета выставленных счетов-фактур» и разделом 11 «Сведения из журнала учета полученных счетов-фактур» декларации налогоплательщика не соответствуют (например, отражение посреднических операций);
— код ошибки «4» означает что возможно допущена ошибка в какой-либо графе. При этом номер графы с возможно допущенной ошибкой указан в скобках.
После получения требования от налогового органа в электронной форме по телекоммуникационным каналам связи через оператора электронного документооборота налогоплательщику необходимо:
1. Передать налоговому органу квитанцию о приеме Требования в электронной форме по телекоммуникационным каналам связи через оператора электронного документооборота в течение шести дней со дня его отправки налоговым органом;
2. В отношении записей, указанных в Требовании проверить правильность заполнения налоговой декларации, сверить запись, отраженную в налоговой декларации со счетом-фактурой, обратить внимание на корректность заполнения реквизитов записей, по которым установлены Расхождения: даты, номера, суммовые показатели, правильность расчета суммы НДС в зависимости от налоговой ставки и стоимости покупок (продаж). Если счет-фактура принимался к вычету по частям (несколько раз), необходимо также проверить общую сумму НДС, принятую к вычету по всем записям такого счета-фактуры, в том числе с учетом предыдущих налоговых периодов;
3. Представить в налоговый орган уточненную налоговую декларацию с корректными сведениями при выявлении в представленной декларации по НДС ошибки, приводящей к занижению суммы налога к уплате;
4. Если ошибка в декларации не повлияла на сумму НДС представить пояснения с указанием корректных данных. Также рекомендуется представить уточненную налоговую декларацию. Пояснения могут быть представлены в свободной форме на бумажном носителе либо в формализованном виде по телекоммуникационным каналам связи через оператора электронного документооборота. Для направления пояснений в формализованном виде необходимо уточнить наличие такой возможности у разработчика (поставщика) бухгалтерской учетной системы налогоплательщика или оператора электронного документооборота;
5. Если после проверки корректности заполнения декларации ошибки не выявлены, об этом необходимо уведомить налоговый орган путем представления пояснений. Указанные разъяснения приводит УФНС России по Орловской области (доведены письмом ФНС России от 06.11.2015 № ЕД-4-15/19395@).

Поделитесь с друзьями:

Форма декларації

Із 2015 року платники податку на прибуток визначають базу оподаткування, беручи за основу бухфінрезультат плюс/мінус різниці.

Під час звітування за 2018 рік податківці рекомендують звітувати за оновленою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, з урахуванням змін, унесених наказом від 19.10.2018 р. № 842 (див. лист ДФС від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17). Щоправда, контролери зазначають, що можна подавати декларацію як за старою формою, так і за новою (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17).

Зауважимо: до форми декларації були внесені зміни наказом Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842. Про них ішлося у статті «Декларація з податку на прибуток: ознайомлюємося з оновленнями» газети № 272/2018.

Водночас нагадаємо: за формою Декларації № 897 звітують не лише підприємства, а й банки, страховики тощо. Адже замість 5-ти окремих декларацій — одна. Форма — одна для всіх з окремими рядками для відображення особливостей діяльності деяких платників (як-от страховики). У шапці в графі 9 проставлятиметься відмітка про те, ким є платник податку на прибуток: банк, страховик, сільгоспвиробник тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Неприбуткові організації використовують форму, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469.

Подання розрахунку податкових зобов’язань із податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544. Про особливості звітування для постпредставництв податківці зазначили в листі від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК.

Подання фінзвітності до податкової

Під час подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік усі платники податку на прибуток разом із нею подають фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ). Тим часом остання є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Розлогіше про це див. у статті «Фінзвітність — невід’ємна складова податкової декларації з податку на прибуток: зміни-2017 у ПКУ» газети № 5/2017.

У таблиці під основною частиною декларації нині діючої форми ставиться відмітка «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності. Таке правило міститься у виносці 12 до декларації:

«Фінансова звітність, що складається платниками податку на прибуток, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною. У відповідних клітинках проставляється позначка «+».

Про це докладніше йтиметься далі.

Особливості подання електронної декларації

Нагадаємо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податку на прибуток, які належать до великих і середніх підприємств. Така вимога прописана в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тому фактично декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише мікропідприємства та малі підприємства.

До слова — діє окрема норма щодо подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Зауважте: згідно з обслуговуючим програмним забезпеченням, подання податкової звітності з податку на прибуток в електронному вигляді для платників із квартальним і річним звітними періодами передбачено різними електронними кодами форм (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Ті підприємства, що звітують лише за рік, подають Податкову декларацію з податку на прибуток за електронною формою J0108104 (додатки J0180304, J0180604, J0181304, J0181404, J0181504, J0181604, J0181704, J0181804, J0182804).

А ось квартальники подають Податкову декларацію з податку на прибуток за формою J0100117 (додатки J0110317, J0110617, J0111317, J0111417, J0111517, J0111617, J0111717, J0111817, J0112817).

Однак оскільки електронна форма для «річників» не оновлена (а податківці рекомендують, наголошуємо — саме рекомендують, а не вимагають) подавати за новою формою, то вони як вихід побажали, аби як річники, так і квартальники подали декларацію за електронною формою J0100117 (див. новину «Декларація з податку на прибуток – 2018: яку «J»-ку обрати?»).

Зважаючи на численні запитання, податківці в листі ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17 пояснили, що можна обирати, за якою формою звітувати. Головне — правильно проставити базовий звітний період. Так, в оновленій J0100117 (яка ніби лише для квартальників) можна для річників поставити відмітку для базового звітного року й подати оновлену форму за ідентифікатором J0100117. Для квартальника, відповідно, має бути відмітка — базовий звітний квартал.

Ідентифікатор електронної форми декларації

(за роз’ясненнями з листа ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17)

Для квартальників

Для річників

  • нова форма — ідентифікатор форми J0100117 з проставленням відмітки «базовий звітний період квартал»;
  • стара форма — ідентифікатор форми J0100116
  • нова форма — ідентифікатор форми J0100117 з проставленням відмітки «базовий звітний період рік»;
  • стара форма — ідентифікатор форми J0108104

Важливо: платникам податку на прибуток під час звітування за 2018 рік можна подавати або стару, або вже оновлену форму декларації. Ті, хто звітує за оновленою формою, використовують ідентифікатор J0100117 (як квартальники, так і річники), але обов’язково проставляють відмітку щодо базового звітного періоду: річники ставлять «базовий звітний період рік», квартальники — «базовий звітний період квартал».

Зауважте: у разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116 (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17). Це актуально для тих, хто подав за старою формою, а потім вирішив усе ж переподати за новою. Наголошуємо: обов’язку переподавати за оновленою формою немає. Своєю чергою, податківці зазначають, що можна звітувати й за старою.

Правила заповнення

Затверджених правил заповнення декларації немає. Деякі підказки наведено у виносках власне декларації. До того ж у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 зафіксовані певні нюанси щодо заповнення декларації.

Пройдімося кожним рядком декларації та закцентуймо увагу на найважливішому, а там, де є підхід податківців, — наведімо його.

Шапка

У полі 1 проставляється вид декларації — «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча». Звітуючи за 2018 рік, відмітка навпроти — «Звітна». У разі коли подали вже звітну декларацію та до граничної дати подання (до 01.03.2019) виявили неточність — можна подати декларацію «Звітна нова». Після граничної дати подання декларації позбутися помилки можна буде лише через уточнюючу декларацію (з відміткою «Уточнююча») або ж через наступну поточну звітну декларацію (із заповненням додатка ВП).

У полі 2 указується звітний податковий період 2018 рік. До того ж у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік» (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Поле 3 заповнюють лише в тому випадку, коли виправляють помилку з податку на прибуток. Якщо виправлення проводяться через поточну декларацію, тобто із заповненням додатка ВП за період, що виправляється. Саме цей період і зазначається в полі 3 декларації. А якщо помилка виправляється через уточнюючу декларацію (коли в полі 1 — «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть однаковими.

Заповнення полів 4–8 не розглядатимемо, оскільки вони стандартні.

Поле 9. У ньому проставляються особливі відмітки — приналежність до «особливих» платників податку на прибуток. Звичайні підприємства тут нічого не заповнюють. Ці особливі відмітки передбачені для:

  • виробника сільськогосподарської продукції;
  • банку;
  • страховика;
  • суб’єкта, який здійснює випуск і проведення лотерей;
  • суб’єкта, що провадить азартні ігри з використанням гральних автоматів;
  • суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність й азартні ігри (у т.ч. казино), крім азартних ігор із використанням гральних автоматів;
  • постійного представництва нерезидента;
  • підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою;
  • платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації;
  • платника єдиного податку.
Основна частина декларації

Декларація заповнюється в гривнях — про це вказано над основною частиною декларації написом «(грн)».

Розгляньмо рядки.

Рядок 01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

За цим критерієм вирішуватиметься, чи може підприємство визначати базу оподаткування без застосування різниць (якщо дохід — понад 20 млн грн, обов’язково застосовуються різниці, якщо менше — є право вибору в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн). Про особливості див. статтю «Хто застосовує різниці під час визначення податку на прибуток» газети № 28/2019.

У розрахунку 20-мільйонного ліміту беруть участь (абз. 10 пп. 134.1.1 ПКУ):

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядка 2000 форми № 2) (див. лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11);
  • інші операційні доходи (рядок 2120 форми № 2) ― обороти за Дт 71 із Кт 791;
  • фінансові доходи (рядок 2220 форми № 2) — обороти за Дт 73 із Кт 792. До фінансових доходів включають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (окрім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) (п. 7 П(С)БО 15);
  • інші доходи (рядок 2240 форми № 2) — обороти за Дт 74 Кт 793.

Та слід звернути увагу, що податківці, окрім цих складових, воліють бачити ще й дохід від участі в капіталі! Підтвердження цьому — лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11. Цитуймо:

«Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), інші операційні доходи (ряд. 2120), дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), інші фінансові доходи (ряд. 2220), інші доходи (ряд. 2240)».

Таке саме наповнення бухдоходу наведено й у листі ДФС від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

Отже, для заповнення рядка 01 декларації беруть суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 (на думку контролерів — ще й ряд. 2200) із форми № 2. Для «малюків», що звітують за формами 2-м або № 2-мс, дані беруть із рядка 2280. Зауважте: форма № 2 заповнюється в тис. грн (форми № 2-м та № 2-мс — у тис. грн з одним десятковим знаком) із відповідним округленням, а декларація — у грн. Тож із цих рядків фінзвітності треба взяти суму в гривнях іще до округлення, та саме її записати в рядок 01 декларації.

Рядок 02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

Дані для заповнення рядка 02 декларації слід брати з рядка 2290 або рядка 2295 ф. № 2, або рядка 2290 ф. № 2-м, ф. 2-мс. Якщо прибуток, то записують із додатним значенням, а якщо збиток — указують зі знаком «–».

Форма № 2 заповнюється в тисячах гривень із відповідним округленням (для суб’єктів малого підприємництва, що звітують за формами з П(С)БО 25, — у тис. грн із одним десятковим знаком), а декларація — у грн. Тож, із фінзвітності треба взяти суму прибутку (чи збитку) у гривнях іще до округлення, і саме її записати в рядок 02 декларації.

Рядок 03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

03 РІ

Передусім нагадаємо: база з податку на прибуток із 01.01.2015 визначається як бухфінрезультат плюс/мінус різниці. Проте платники, які мають дохід (рядок 01 декларації) не більш ніж 20 млн грн, вправі не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім податкового збитку минулих періодів) (п. 134.1 ПКУ). Про відмову від застосування різниць вони зазначають у декларації в окремому полі. Проте тут вагомо, що відмовитися вони можуть саме від різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів), а різниці з перехідних правил підрозділу 4 р. ХХ ПКУта з р. ІІ вони мають використовувати.

Різниці показують в окремому додатку РІ. У додатку окремо згруповано різниці — як із р. ІІІ, так і з інших розділів. Тож, додаток РІ заповнюють не лише ті, у кого дохід становить понад 20 млн грн, а й ті, хто має дохід менш ніж 20 млн грн і вирішив не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ. Звісно, додаток РІ заповнюється, якщо є хоча б одна з різниць. Адже якщо додаток РІ порожній, то заповнювати його й, відповідно, рядок 03 РІ не потрібно.

Про заповнення додатка РІ й особливості його складання йдеться в окремій статті «Додаток РІ: різниці з податку на прибуток». А наразі задля розуміння, кому які різниці за групами можуть «перепасти», пропонуємо ознайомитися з табличкою-підказкою.

Таблиця

Різниці, які застосовують різні категорії платників

Платники, які зобов’язані використовувати різниці, оскільки:

1) мають дохід понад 20 млн грн;

2) мають дохід не більш ніж 20 млн грн, але не відмовилися від різниць (не поставили відмітку в декларації про відмову)

Платники, що мають дохід не більш ніж 20 млн грн і відмовилися від застосування різниць (поставили відмітку в декларації)

1. Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст. 138 р. III Податкового кодексу України)

2. Різниці, які виникають під час формування резервів (забезпечень) (ст.ст. 139, 141 р. III Податкового кодексу України)

3. Різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (ст. 140 Податкового кодексу України) Застосовують лише одну різницю з групи так званих «фінансових різниць» зі ст. 140 ПКУ: бухфінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 р. III Податкового кодексу України)
4. Інші різниці:

Страхові резерви страховиків (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

4. Інші різниці:

Різниці щодо операцій із продажу чи іншого відчуження цінних паперів (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

Інші різниці, передбачені р. III Податкового кодексу України

Різниці, передбачені р. I Податкового кодексу України

Пояснімо: різниця з р. І ПКУ стосується трансфертних цін. А якщо платник має дохід до 20 млн грн, то трансфертні ціни для нього не спрацьовують

Різниці, передбачені р. II Податкового кодексу України Застосовують різницю з р. ІІ. Вона тут одна й передбачає, що бухфінрезультат до оподаткування збільшується на суму сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення за певних умов (ст. 1231 р. II ПКУ)
Різниці, передбачені «Перехідними положеннями» Податкового кодексу України (підрозділ 4 р. XX Податкового кодексу України) Застосовують усі різниці з підрозділу 4 р. ХХ ПКУ

Рядок 04

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)

Заповнюється розрахунково як сума рядків 02 та 03 (із відповідним знаком), і, відповідно, якщо отримали прибуток ― записуємо додатне значення, якщо вийшов збиток — проставляємо суму зі знаком «–».

Рядок 05

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

05 ПЗ

Фактично звільнення від оподаткування в 2018 році передбачено лише для підприємств й організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, та щодо Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття», а також для літакобудування (п. 142.1, п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Рядок 06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 — рядок 05) х ____ 2 / 100)

Розраховується податок на прибуток (уточнено, що від додатного значення, тобто від прибутку), а саме — різниця між прибутком із рядка 04 та звільненим прибутком із рядка 05 перемножується на ставку податку.

Нагадаємо: Ставка податку — 18% (п. 136.1 ПКУ).

Оскільки прибуток звільнено лише для організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів і суб’єктів літакобудування, то для решти підприємств у рядку 06 буде добуток прибутку (з рядка 04) і ставки податку 18%, поділеної на 100%.

Рядки 07–15 призначені для особливих платників — страховиків, суб’єктів, що проводять азартні ігри, лотереї, букмекерів. Отже, звичайні підприємства їх не заповнюватимуть, а проставлятимуть прочерки.

Рядок 16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку проводять у додатку ЗП, значення якого й переносять до рядка 16 ЗП. Нагадаємо, податок на прибуток можна зменшити:

  • на суму податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном;
  • на суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів;
  • на акцизний податок, сплачений за важкі дистиляти (газойль) (товарні позиції 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД), використані на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (у додатку ЗП — новий рядок 16.5 за формою з Наказу № 842).

Розлогіше про заповнення додатка ЗП ідеться в окремій публікації «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток».

Рядок 17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 — рядок 16 ЗП)

Заповнюється розрахунково. Для звичайних підприємств (не страховиків, не банків, не букмекерських й особливих категорій) у рядку 17 буде різниця між нарахованим податком на прибуток (із рядка 06) і сумами, що його зменшують (із рядка 16 ЗП).

Рядок 18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

Заповнюють лише ті платники, котрі звітували поквартально (на це вказує виноска 7). Вони в декларації за 2018 рік у рядку 18 зазначають податкові зобов’язання за результатами 3-х кварталів 2018 року.

Рядок 19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 — рядок 18) (+, -)8

Заповнюють рядок як ті, хто звітує лише за рік, так і поквартальники.

У платників, що звітують лише за підсумками року, рядок 19 = рядку 17.

У платників-поквартальників визначається різниця між рядками 17 та 18.

Рядок 20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

20 АВ

Розрахунок суми дивідендного авансового внеску наводиться в додатку АВ. Про правила обчислення та сплати такого авансу ми розповідали в публікаціях: «Виплата дивідендів і сплата авансового внеску: правила, які потрібно знати», «Авансові внески під час виплати дивідендів: контролери про виплату за неповний рік».

Про заповнення додатка АВ ідеться в окремій статті «Додаток АВ: авансовий внесок під час виплати дивідендів».

Рядок 21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) 7

Заповнюють лише квартальники. Про це свідчить виноска 7.

Рядок 22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ — рядок 21)8

Для платників, що звітують лише за рік: рядок 22 = рядку 20.

Для квартальників обчислюється розрахунково: рядок 20 АВ – рядок 21.

Рядок 23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

23 ПН

Заповнюють ті платники, які у звітному періоді виплачували нерезидентам доходи із джерел походження з України. Про правила оподаткування доходів нерезидентів ішлося у статті «Податок на репатріацію: хто сплачує» газети № 167/2017.

Водночас розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовувався міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.

Рядок 24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 21 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

Заповнюють лише квартальники (див. виноску 7).

Рядок 25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН — рядок 24)8

Для тих, хто звітує лише за підсумками року: рядок 25 = рядку 23.

Квартальники, своєю чергою, розраховують різницю між рядками 23 і 24, і записують її в рядок 25.

Виправлення помилок

Передбачено окремі блоки для виправлення помилок:

  • у податку на прибуток й авансовому внеску під час виплати дивідендів (рядки 26–30);
  • за податком на репатріацію під час виплати доходів нерезидентам (рядки 31–34).

У разі виправлення помилок за допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП. Результат виправлення (заниження чи завищення) переносять у відповідний блок декларації зі знаком «+» — заниження, а зі знаком «–» — завищення. Водночас у разі заниження податкових зобов’язань розраховують суму самоштрафу (5%) і пеню, а їх суми зазначають у відповідних рядках. Якщо заниження — ані штрафу, ані пені.

Додатки

Про заповнення додатків ми незабаром поговоримо в окремих публікаціях нашого видання. Однак зауважимо, що нині їх 10:

АВ — Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) (див. матеріал);

ЗП — Зменшення нарахованої суми податку (див. матеріал);

ПН — Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблиця 1). Розрахунок прибутку від операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (рядок 16 таблиці 1) (таблиця 2) (див. матеріал);

ТЦ — Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення (див. матеріал);

ВП — Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) (див.матеріал);

РІ — Різниці (див. матеріал);

ПЗ — Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування (таблиця 1). Підстави для застосування пільги (таблиця 2) (див. матеріал);

АМ — Інформація щодо нарахованої амортизації (див. матеріал);

ЦП — Розрахунок фінансового результату від операцій із цінними паперами (див. матеріал);

ФЗ — Фінансова звітність.

Три з них (а саме — додатки АМ, ЦП і ТЦ) є додатками до додатка РІ. Тому їх дані напряму не переносяться до рядків декларації, а відображаються в додатку РІ, та вже через нього — у рядку 03 РІ декларації.

Про наявність додатків треба зазначити в окремому полі.

Наявність додатків10

АВ

ЗП

ПН

ТЦ11

ВП

РІ

ПЗ

АМ

ЦП

ФЗ12

У відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+», окрім клітинки під літерами «ПН», у якій зазначається кількість поданих додатків «ПН» до декларації. Про це свідчить виноска 10.

Додаток ТЦ заповнюється платниками податку на прибуток підприємств, які здійснювали самостійне коригування відповідно до ст. 39 р. I ПКУ (виноска 11).

Фінзвітність, що подається з декларацією

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності12

Баланс (Звіт про фінансовий стан)13

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)13

Звіт про рух грошових коштів13

Звіт про власний капітал13

Примітки до річної фінансової звітності13

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Баланс

Звіт про фінансові результати

Баланс

Звіт про фінансові результати

Навпроти відповідної клітинки проставляється знак «+» (зазначено у виносці 12).

Доповнення до декларації

Наявність доповнення14

Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України)

№ з/п

Зміст доповнення

Додатки на ___ арк.

Нагадаємо: згідно з п. 46.4 ПКУ, якщо платник вважає, що форма податкової декларації збільшує чи зменшує його податкові зобов’язання, усупереч нормам він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації, складене в довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Це доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, якщо підприємство подає доповнення, воно нумерує їх і вказує суть, зміст доповнення в наведеному вище полі.

Рішення про незастосування різниць

Наявність рішення15

Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

Якщо підприємство має дохід не більш ніж 20 млн грн і не бажає використовувати різниці під час визначення податку на прибуток, потрібно:

  • оформити таке рішення окремим наказом або розпорядженням. Хоча безпосередньо про це в п. 134.1 ПКУ не сказано, але нагадаємо, що платникам податків заборонено формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ («…на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів»). Загалом краще наперед унеможливити навіть теоретичні прирікання з контролерами й мати документ, що підтверджуватиме прийняте підприємством рішення;
  • зазначити про прийняте рішення в декларації в окремому полі. Водночас, у який спосіб проставлятиметься відмітка, — ролі не відіграє, головне, аби однозначно було зрозуміло. Тому найвдалішим варіантом нам видається проставляння відмітки «+» і запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, — «наказ (рішення) від… №…»).

Важливо: рішення приймається не більш ніж раз протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає в податковій звітності із цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. Протягом наступних років такої сукупності коригування фінансового результату на різниці з р. ІІІ ПКУ також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ).

Розлогіше про це — у статті «Як у декларації з податку на прибуток правильно проставити відмітку про незастосування різниць» газети № 29/2019.

Щоправда, тут варто додати підхід контролерів стосовно прийняття рішення про відмову від різниць. Вони вважають, що прийняти рішення про відмову можна в будь-якому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн, а не обов’язково саме в першому в такій безперервній сукупності.

У роз’ясненні з категорії 102.13 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) щодо запитання «Чи має право платник податків, доходи якого не перевищували 20 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень р. ІІІ Податкового кодексу України, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на другий, третій рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн?» — міститься така відповідь:

«Платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували двадцяти мільйонів гривень, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), має право один раз у будь-якому році безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік».

Додамо: якщо ви раніше прийняли рішення про відмову від різниць (скажімо, у минулорічній декларації за 2017 рік), і в 2018 році у вас дохід не перевищив 20 млн грн, контролери воліють, аби у цій декларації було продубльовано прийняте рішення про відмову від різниць (див. статтю «Чи треба щороку дублювати рішення про незастосування різниць» газети № 30/2019).

Как найти ошибку в контрольных соотношениях 1.22 и 1.28 в декларации по НДС?

Добрый день!

Цитата (Наталья2111):Декларация по НДС, с книгой покупок и требованием прилагается.Вы приложили только 3 раздела декларации, тогда как ошибка указывается на раздел 8 и приложение 1 к разделу 8.
Что касается соотношения 1.22, то я не понял претензий налоговиков, кроме того, что строка 005 в приложении 1 к разделу 8 должна быть равна строке 190 самого раздела 8. А у Вас, суда по тому, что написано в требовании, эти суммы не равны. Но проверить не представляется возможным.
Соотношение 1.28 говорит о том, что все вычеты по всем разделам должны быть равны (до копейке) суммам, показанным в разделе 8 и приложении 1 к разделу 8. Т.е. все вычеты должны:
— иметь счет-фактуру или заменяющий его документ
— все вычеты должны быть зарегистрированы в Книге покупок с доплистами.
По книге покупок с доплистами у Вас соотношение сохраняется (разница в 2 копейки за счет округления).
У налоговиков — нет. Причем левая часть равенства совпадает, а вот правая нет. Либо у Вас ошибка при переносе данных в декларацию, либо ошиблись сами налоговики.
Успехов!

Как проверить правильность заполнения декларации по НДС в 2019 — 2020 гг

Как проверить декларацию по НДС по суммам

Проверка сведений по оборотке

Проверка данных по анализу счета 68.2

Сверка декларации по контрольным соотношениям

Как проверить декларацию по НДС по суммам

Большинство претензий налоговиков вызывает нестыковка суммовых показателей в декларации.

Существует несколько способов проверки сумм, указанных в декларации по НДС. Два из них — наиболее часто рекомендуемые:

  1. Проверка данных по сформированным за период бухгалтерским регистрам: оборотно-сальдовой ведомости (ОСВ) и анализу счета 68.2;
  2. Проверка в отчете контрольных соотношений (КС), утвержденных ФНС РФ (приложение к письму ФНС РФ от 23.03.2015 № ГД-4-3/4550@, доп. письмо ФНС РФ от 06.04.2017 № СД-4-3/6467@).

Рассмотрим подробнее и тот и другой способы.

Проверка сведений по оборотке

Хотя судами уже неоднократно подтверждалось, что бухгалтерские регистры не являются налоговыми и что налоговики при своих камеральных проверках не должны на них опираться и требовать их от налогоплательщиков, для бухгалтера самый простой и годами проверенный метод проверки декларации по НДС — сверка сведений с ОСВ за соответствующий период.

Данные из бухгалтерских регистров при правильном бухгалтерском и налоговом учете дают величины, указанные в отчете.

Как проверить декларацию по НДС по оборотке? Сверьте цифры ОСВ по счетам:

  • 90 и 91 — объем реализации по конкретным налоговым ставкам;
  • 60, 62 и 76 — суммы авансов и НДС по ним;
  • 19 — суммы вычетов;
  • 68.2 — все суммы, которые принимают участие в расчете и дают конечный результат.

Итак, вы заполнили декларацию по НДС — как проверить? При простом НДС 20% сверьте данные строк отчета по следующим формулам:

Таблица 1

№ строки

Расчет по данным ОСВ

Раздел 3

Дт 62.1 × 20 / 120 = Дт 90.3

Кт 62.2 × 20 / 120 = Дт 76.АВ

Кт 60 × 20 / 120 = Дт 19.3*

Дт 62.2 × 18 / 118 = Кт 76.АВ

* равенство выполняется при условии, что все поставщики налогоплательщика выставляют НДС.

Проверка данных по анализу счета 68.2

Сформируйте анализ счета 68.2 (субсчет НДС). По дебету в данном отчете показан НДС к вычету и перечисленный в бюджет, по кредиту — суммы исчисленного НДС. Используйте таблицу 2 с пояснениями к анализу счета 68.2 по применяемым строкам в разделе 3 декларации:

Таблица 2

Кор. счет

Дт

Пояснения по Дт

Строка в декларации

Кт

Пояснения по Кт

Строка в декларации

Сальдо на начало периода

НДС к возмещению за прошлый период

НДС к уплате за прошлый период

НДС при покупке ОС

НДС при покупке МПЗ

НДС восстановленный

НДС при покупке услуг

НДС, уплаченный на таможне при импорте

НДС, уплаченный на таможне при импорте из Таможенного союза (ТС)

51, основной р/сч

Уплата НДС в бюджет

Возмещение НДС из бюджета

76.АВ

НДС с отгрузок по авансам покупателей

НДС с авансов покупателей

76.ВА

НДС с авансов, уплаченных поставщикам

Зачет НДС с авансов поставщикам при получении от них товаров, работ, услуг

080, 090

НДС с реализации

010−042

НДС с прочей реализации

Обороты за период

Сальдо на конец периода

НДС к возмещению

НДС к уплате

Отдельные уточнения смотрите в таблице 3:

Не знаете свои права? Подпишитесь на рассылку Народный СоветникЪ.
Бесплатно, минута на прочтение, 1 раз в неделю.

Таблица 3

№ строки

Формулы по оборотам

010−040

Дт 90.03 Кт 68.2 + Дт 91.1 Кт 68.2

Дт 19(…) Кт 68.2 + Дт 76.ВА Кт 68.2

Дт 68.2 Кт 19 (субсчета 1, 2, 3, 4, 7) − Дт 68.2 Кт 19 (по способу блокировки до подтверждения 0%) при экспорте в ТС

120 разд. 4

Дт 68.2 Кт 19 (по способу блокировки до подтверждения 0%) при экспорте в ТС

Сверка декларации по контрольным соотношениям

Контрольные соотношения (КС) для проверки декларации налоговиками опубликованы, и их также нужно использовать при проверке.

Количество используемых формул из КС зависит от статуса налогоплательщика и характера операций.

В таблице 4 даются отдельные рекомендации:

Таблица 4

№ КС

Формула КС

Примечание

Сверка данных между разделами 1–7 и 8–12

Стр. 060 разд. 2 + стр. 118 разд. 3 + стр. 050 и 080 разд. 4 + стр. 050 и 130 разд. 6 = стр. 260 + стр. 270 разд. 9

При неравенстве сумм НДС в разд. 9 и в разд. 2–6 потребуются разъяснения

Стр. 190 разд. 3 + стр. 030 и 040 разд. 4 + стр. 080 и 090 разд. 5 + стр. 060, 090 и 150 разд. 6 = стр. 190 разд. 8

При неравенстве вычетов в разд. 8 и в разд. 3–6 потребуются разъяснения

Разд. 8: стр. 180 = стр. 190

НДС к вычету = итог на посл. странице разд. 8

1.37, 1.38

Разд. 9: стр. 200 = стр. 260; стр. 210 = стр. 270

НДС к уплате = итог на посл. странице разд. 9

Налоговым агентам:

Стр. 060 разд. 2 = стр. 200 и 210 разд. 9 − код «06» в стр. 010

НДС к уплате

Стр. 180 разд. 3 = стр. 180 разд. 8 − код 06 в стр. 010

НДС на вычет — письмо Минфина от 23.10.2013 № 03-07-11/44418

Импортерам:

Стр. 150 разд. 3 = стр. 180 разд. 8 − код 20 в стр. 010

Правильные коды:

импорт из стран ЕАЭС — 19;

из остальных стран — 20

Стр. 160 разд. 3 = стр. 180 разд. 8 − код 19 в стр. 010

***

Чтобы у налогового инспектора возникло меньше вопросов при проверке декларации по НДС и не появилось нужды выставить требование о даче пояснений по расхождениям, лучше проверить отчет перед отправлением в налоговую.

В статье предложены наиболее распространенные способы проверки данных:

  • по бухгалтерским регистрам: оборотно-сальдовой ведомости и анализу счета 68.2;
  • по КС, с помощью которых налоговики проводят электронный контроль корректности заполнения поданной вами декларации по НДС.

Еще больше материалов по теме — в рубрике «НДС».

Одна из задач, которую должны выполнять бухгалтера – проверка НДС, отражение в учете операций, которые происходят в организации. Чтобы своевременно провести контроль, рекомендуется установить, как правильно проверить сбор. Даже небольшие ошибки могут привести к длительным разбирательствам с фискальными органами, наложению санкций.

Чтобы установить, насколько корректно определен сбор, нужно выявить совокупные обороты организации по разным процедурам, которые считаются налогооблагаемыми. При сравнении их с информацией в бухучете, будет известно, приняты ли все позиции в расчет. Для установления оборотов применяются кассовые ордера, счета и выписки из банка.

Проверка НДС по ОСВ и выявление ошибок

Популярен вопрос, как проверить НДС по ОСВ и выявить ошибки. Оборотно-сальдовая ведомость представляет собой регистр по бухучету, где отображены данные по всем счетам за период. В ведомости можно найти данные о сальдо, НДС по оборотным операциям, обороты по каждому из счетов по всем строкам.

Если ведомость составлена правильно, в ней можно найти подробные данные о состоянии компании, ее балансе. ОСВ применяется для решения разных задач – составления отчетности, для принятия управленческих решений.

После того, как ведомость составлена, следует ее проверить. В рамках ее изучения можно выявить несколько основных видов ошибок. Чтобы установить наличие технических погрешностей, проверяется соответствие остатка по счету на начало периода и конец прошлого промежутка. Проверяется соответствие сведений регистрам учета по каждому из счетов.

Выявить наличие методологических проблем можно с использованием нескольких показателей. Проверяется равенство значений по активам и пассивам на начало и конец периода, а также минусовые остатки по счетам. Устанавливается, есть ли остатки по счетам 90,91,99. В конце финансового года они должны быть закрыты.

Чтобы установить логические ошибки, выполняются проверки оборотов по счету 90-3 НДС. Проверяется пропорция 10/110 или 20/120 от оборота выручка. Также чаще всего, за редкими исключениями, должно выполняться соотношение остатка по счету и субсчету 76
с НДС по выдаваемым авансам.

Можно сказать, что ОСВ является одним из наиболее важных отчетов, где есть данные со всех регистров. Этот отчет важен при подготовке отчетности по финансам. В нем отображаются подробные данные из бухучета. ОСВ может быть сформирована при помощи специальных программ.

Расчет НДС по оборотно-сальдовой ведомости

Перед тем, как проверить НДС, следует рассчитать совокупные обороты организации по операциям, на которые начислен НДС. В сравнении данных ведомости с информацией из бухучета, должно быть понятно, что все товары приняты в расчет.

Чтобы проверить корректность оборотов, применяются такие документы, как выписки по счету, кассовые ордера, данные по расчетам с контрагентами и счета, которые выставлялись заказчикам и покупателям.

Перед тем как посчитать НДС и правильность его исчисления, нужно воспользоваться информацией из главной книги. Нужно проверить, правильно ли отображены номера первичной документации, если были допущены помарки в сальдовой ведомости, нужно их поправить. Лучше, если поправки внесены до сдачи декларации, иначе может потребоваться отправка объяснений в налоговую.

Формирование ОСВ происходит по счетам 60 и 62. Проверяется, насколько правильно составлены проводки. Так, 60.2 и 62.1 могут быть только дебетовыми, 62.2 и 60.1 – кредитными. Если это правило нарушено, рекомендуется провести тщательную проверку
и выявить, где была допущена помарка. Можно также проверить ведомость по 19 счету. На конец периода не допускается наличие остатка. Если он имеется, в квартале были сделаны некорректные проводки.

При анализе данных налогового учета предприятий, налоговики первоначально учитывают корректность формирования базы обложения. Они устанавливают, признается ли стоимость при реализации очищенной от налогов, прибавлялись ли акцизы к цене.

Проверка корректности исчисления сбора является одной из основных задач бухгалтера. Анализ данных учета и сверка с первичной документацией позволяет вовремя распознать недочеты. Если они будут обнаружены после подачи декларации, есть риск появления проблем с налоговиками.

Проверка правильности заполнения декларации по НДС при ведении сложного учета по НДС

Актуален вопрос, как проверить правильность заполнения декларации по НДС и не допустить ошибок. Особенно он популярен среди бухгалтеров. Для сверки декларации по налогам на добавленную стоимость нужно изучить контрольные соотношения показателей.

Проверка должна быть выполнена в обязательном порядке перед подачей ее в налоговую службу – по показателям НДС, по оборотке и прочим параметрам. Налоговыми органами установлены контрольные соотношения, по которым проверяющие осуществляют анализ для повышения скорости этой процедуры в ФНС.

Данными показателями могут воспользоваться плательщики налогов. Формулы КС позволяют произвести проверку показателей, отраженных в 1-7 разделе, а также в связке с разделами 8-12.

Проверка по контрольным показателям является завершающим этапом изучения. Поэтому перед применением этой системы рекомендуется сверить бухгалтерскую информацию. По счетам 90, 91 проверяется объем реализации по каждой из ставок, по счетам 60, 62,76 определяется соответствие сумм авансов и НДС, по счету 19 определяется размер вычетов.

Таким образом, перед подачей документации плательщики и агенты должны провести предварительную проверку, чтобы к ним не появилось вопросов от фискальных органов.

Нередко в декларациях встречаются технические ошибки, которых можно избежать, используя контрольные соотношения, применяемые ФНС.

Сверка НДС налоговыми органами

Налоговая служба имеет эффективный инструмент, используемый как система проверки деклараций по НДС. Данный комплекс применяется с 2015 года и имеет название АСК НДС 2. С использованием системы налоговая служба может узнать прозрачность сбора, отследить цепочку от производителя до покупателя.

В подаче декларации уже возникали изменения. Все декларации по НДС подаются в электронном виде, расчеты в книге покупок и продаж идут как приложение к проверяемой декларации, отчетность впоследствии тщательно обрабатываются. Она проходит проверку
в автоматическом режиме, если плательщики допускали ошибки при указании платежей, они получают требования по представлению пояснений.

При помощи АСК НДС 2 возможно сопоставление информации из счетов-фактур покупателя и продавца, возможно выстраивание цепочки контрагентов, формирование базы согласно нормам законов, выявление тех, кто приобретает выгоду при налоговом разрыве. Анализируются все представленные декларации по каждому из периодов.

Если плательщик получил требования о предоставлении пояснений, ему нужно направить квитанцию о получении документа и провести анализ ошибок, подать уточненный документ.

Как заполнить раздел 3 в декларации по НДС

На каком бланке и с включением каких разделов декларация по НДС направляется в контролирующие органы?

Раздел 3 декларации по НДС — расшифровка строк

Как происходит заполнение раздела 3 декларации по НДС?

Итоги

На каком бланке и с включением каких разделов декларация по НДС направляется в контролирующие органы?

Абсолютно все организации и предприниматели, применяющие ОСНО и не оформившие освобождение по ст. 145 НК РФ, ежеквартально должны отчитываться по налогу на добавленную стоимость. Кроме них обязанность сдавать декларацию может возникнуть и у спецрежимников, например, при выписке счетов-фактур в адрес партнеров (обычно по просьбе последних), где налог выделен отдельной суммой.

Бланк декларации по НДС и раздела 3 в том числе введен в оборот приказом ФНС от 29.10.2014 № ММВ-7-3/558@. К 2019 году он был скорректирован приказом того же ведомства от 28.12.2018 № СА-7-3/853@.

Узнать о том, что изменилось в отчете, вы можете в этой статье.

Титульник и 12 разделов — таково полное содержание отчета. Все отчитывающиеся субъекты оформляют титульный лист и раздел 1, всё остальное прикладывается лишь при наличии сведений.

Раздел 3 декларации по НДС — расшифровка строк

Как мы уже отметили, основное предназначение раздела 3 налоговой декларации по НДС — это исчисление величины налогового обязательства к уплате (возмещению) по операциям, связанным со ставками 20%, 10% и расчетными ставками 20/120, 10/110. Покажем, какая информация здесь приводится:

  • В стр. 010–042 вносятся цифры, определяющие базу по налогу.
  • Стр. 043 заполняют экспортеры, которые отказались от ставки НДС 0%.
  • Стр. 044 предназначена для участников системы Tax Free.
  • По стр. 045–046 приводится база по реализации после истечения срока таможенной процедуры.
  • По стр. 050 показывают реализацию предприятия в целом.
  • В стр. 060 отражаются СМР для собственного потребления.
  • По стр. 070 показывается сумма поступивших авансов по грядущим отгрузкам.
  • В стр. 080 фиксируется общая сумма налога к восстановлению.
  • В стр. 090 приводится величина НДС, которую следует восстановить с поступивших ранее авансов.
  • По стр. 100 показывается сумма к восстановлению по тем операциям, что облагаются по ставке 0 процентов.
  • В стр. 118 выводится сумма налога с учетом восстановленного. Она вычисляется путем сложения соответствующих граф стр. 010–080 и 105–115 раздела 3.
  • Стр. 120–190 нужны для отражения суммы НДС, подлежащего вычету.
  • В стр. 200–210 приводится сумма НДС, начисленная к уплате или к уменьшению. Для этого нужно вычесть из стр. 118 стр. 190. Если полученный показатель больше нуля, то он вписывается в стр. 200, если меньше — в стр. 210.

Как происходит заполнение раздела 3 декларации по НДС?

Общие принципы того, как заполнить раздел 3 и декларацию по НДС в целом, прописаны в порядке, утвержденном уже упомянутым нами приказом № ММВ-7-3/558@.

Цифры и прочие сведения в отчетность переносятся из учетных регистров как бухгалтерских, так и налоговых.

  • Для заполнения стр. 010 гр. 3 берется квартальный суммарный кредитовый оборот по счетам 90 «Выручка» и 91 в части доходов по операциям, подлежащим обложению НДС, а графы 5 — суммарный дебетовый оборот счетов 90 «НДС» и 91 «НДС».
  • Стр. 070 гр. 5 равна сумме НДС, отраженного за квартал по дебету счета 76 «НДС с авансов полученных».
  • Стр. 090 гр. 5 — это сумма налога, получившаяся по дебету счета 76 «НДС с авансов выданных» за налоговый период.
  • Стр. 118 — это суммарный кредитовый оборот счета 68 «НДС». Выверить эту цифру можно с итоговой суммой НДС в книге продаж. Они должны быть идентичны.
  • Заполнить стр. 120 нужно цифрой, соответствующей кредитовому обороту счета 19 за квартал.
  • В стр. 130 отобразится кредитовый оборот счета 76 «НДС с авансов выданных».
  • Значение стр. 170 соответствует кредитовому обороту счета 76 «НДС с авансов полученных».
  • Показатель стр. 190 равен сумме дебетового оборота счета 68 «НДС» (за минусом НДС, переведенного в казну за предшествующий период). Эта строчка должна быть равна итоговой сумме НДС в книге покупок.

Образец заполнения раздела 3 можно скачать по ссылке ниже

Скачать образец заполнения раздела 3 декларации по НДС

Итоги

Общережимники обязаны по истечении каждого квартала направлять контролерам декларацию по НДС. Бланк ее достаточно объемен, он содержит в себе 12 разделов и приложений к ним. Однако не все они должны представляться в инспекцию. Раздел 3 — один из основных, в нем происходит вычисление налога, который впоследствии платится/возмещается. В статье мы рассказали о назначении всех строк данного раздела и о некоторых особенностях их заполнения.

Раздел необходимо заполнять при наличии ненулевых показателей, содержащихся в разделе.

В строках 010-110 заполняются суммы налога к уплате, который исчисляется по операциям, осуществленным в отчетном периоде.

В строках 120-190 необходимо отразить суммы вычетов, которые уменьшают сумму обязательства по налогу.

В строках 200 и 210 записываются итоговые суммы НДС к уплате (вычету) в бюджет, рассчитываемые, как разница между суммой к уплате и вычетов.

В строках 010 – 040 вносятся данные по следующим операциям:

  • Не подлежащие или освобожденные от налогообложения
  • Облагаемые по ставке 0% (также, если обоснованность подтверждения ее применения отсутствует)
  • Не признаются объектом налогообложения, при реализации на месте, которое не признается территорией РФ
  • Сумма предоплаты (в том числе частичной), полученные в счет предстоящих поставок товаров (услуг или работ)

В строку 010 также включается налоговая база (при ее наличии) у суммы налога по проводимым операциям, момент наступления налоговой базы у которых, возникает согласно ст. 167 НК, п.13. К ним относится реализация товаров (услуг, работ), у которых длительность изготовления составляет более, чем 6 месяцев. Перечень утвержден постановление правительства под номером 468, от 28.06.2006.

В графах 3, 5 строки 050 необходимо отразить налоговую базу и рассчитанную сумму налога, если происходит реализация предприятия в целом в виде имущественного комплекса. При этом, в соответствии со ст. 158 НК, налоговая база берется исходя из балансовой стоимости имущества, умноженной на поправочный коэффициент. При реализации товара ниже балансовой стоимости, поправочный коэффициент рассчитывается как отношение цены реализации данного имущества к его балансовой стоимости.

Если реализация превышает балансовую стоимость, то поправочный коэффициент рассчитывается, как отношения цены реализации, которая уменьшается на величину дебиторской задолженности, так же на стоимость ценных бумаг (если отсутствует их переоценка) к балансовой стоимости организации, которая уменьшена на те же величины ценных бумаг (так же если отсутствует их переоценка) и дебиторской задолженности.

Графа 3 строки 050 рассчитывается, как произведение балансовой стоимости имущества на поправочный коэффициент, который определяется описанным выше способом.

Для вычисления графы 5 строки 050 необходимо из показателей графы 3 выбрать реализуемые с НДС статьи активов, скорректированные на поправочный коэффициент. Т.е. необходимо убрать из этих показателей величины, которые характеризуют дебиторскую задолженность, денежные средства, ценные бумаги и финансовые вложения.

Далее показатель налоговой базы, прошедший таким способом «очистку» умножаете на ставку 18\118, полученное значение записываем в графу 5.

Строка 060 – строительно-монтажные работы производимые для собственного потребления.

В графах 3 и 5 данной строки необходимо отразить налоговую базу и соответствующую ей сумму налога при выполнении выше указанных работ. Налоговая база определяется в соответствии со ст.159, п.2 НК, как сумма фактически понесенных затрат организации на выполнение работ, в том числе считаются расходы реорганизуемой реорганизованный организации. При чем, при калькуляции не учитывается субподряд.

Строка 070 – налог с предоплаты

В графах 3, 5 данной строки отражаются суммы полной или частичной предоплаты за будущие поставки товаров (услуг или работ) или передачи имущественных прав и рассчитанный налог, исходя из этих сумм.

Отметим, что даже в случае, если товар отгрузили в течение того же налогового периода, в котором была получен предоплата, необходимо отдельно произвести начисление налога на добавленную стоимость сначала с полученного аванса, а после этого с совершенной отгрузки. В случае, если был изменен либо расторгнут договор, а получение и возврат аванса производилось в одном и том же налоговом периоде, то в отчетности отображается сумма налога с предоплаты, а так же налог, заявленный к вычету, если на это подтверждающие документы (согласно письму ФНС №ШС-37-3/2447 от 24 мая 2010).

На основании письма Министерства Финансов РФ №03-07-15/39 от 6 марта 2009, в том случае, если отгрузка осуществлялась в течение 5 дней после предоплаты, то отдельную счет-фактуру на аванс выставлять не надо. Другими словами, в этом случае, исчисление налога происходит единожды только с отгрузки и эту строку заполнять не требуется.

По строке 070 не отображаются суммы аванса и иных платежей, которые поступили в счет будущих поставок товаров (услуг или работ), если выполняется следующие условия при реализации:

  • Которые не попадают под объект налогообложения, в соответствии со ст. 146 НК, п.2.
  • Реализуемое имеет освобождение от налогообложения на основании ст. 149 НК
  • Ставка налогообложения составляет 0%
  • Место реализации не будет являться территорией РФ

В том числе, не будет включаться в налоговую базу предоплата, которая получена в счет поставок товаров, у которых производственный цикл изготовления составляет больше, чем 6 месяцев, при этом необходимы подтверждающие этот факт документы.

В строках 080-100 указываются суммы налогов, которые подлежат восстановлению. В графе 5 следует записать суммы налога, раннее принятые к вычету, а теперь подлежат восстановлению.

По строке 080 указывается общая сумма, которая подается к восстановлению за отчетный налоговый период, а в строках 090, 100 две отдельных составляющих от общей суммы.

Обращаем внимание, что в строке 080 могут быть отображены и другие суммы, а не только значение строк 080 и 090

Так в строке 080 указывается суммы, содержащиеся в приложении №1, графе 4, раздела 3

Помимо этого, строка 080 содержит следующие суммы НДС:

  • Которые были приняты к вычету лицом, которое перешло на спец. Режимы (УСН, ЕНВД)
  • Которые были приняты к вычету лицом, которое освобождено от уплаты налога в соответствии со ст. 145 НК, п.1, по деятельности, которую осуществлял после получения такого освобождения
  • Которые были приняты к вычету по товарам, имущественным правам, услугам, работам , которые передаются в качестве вклада в уставный капитал (или складочный) различных обществ, товариществ или при передаче паев в кооперативы
  • Которые были приняты к вычету по товарам, имущественным правам, услугам и работам, которые налогоплательщик осуществлял в соответствии со ст. 170 НК, п.2, а именно:
    • Реализуемые на месте, не признаваемым РФ
    • Не подлежащие налогообложению или освобождены
    • Не признаваемые реализацией, согласно ст. 146 НК, п.2

В графах 3,5 строк 105-109 указываются суммы корректировок налоговой базы и суммы налога по соответствующим ставкам налога, при применении налогоплательщиком не соответствующих цен на товары (услуги, работы), согласно ст. 105.3 НК, п.3 в контролируемых сделках.

В графе 5 строки 110 отображается общая сумма по налогу, которая исчислена с учетом восстановленных сумм и рассчитывается, как сумма строк 010-080 и 105-109 по графе 5.

Сумма вычетов

В графе 3 строк 120-190 указываются суммы по налогу на добавленную стоимость, которые налогоплательщик имеет право в текущем налоговом периоде принять к вычету по каждому из оснований, предусмотренных законодательством.

В графе 3 строки 200 вносится общая сумма по налогу, которая подлежит вычету в налоговом периоде.

В строке 120 отображаются суммы налога, подлежащие вычету:

  • Согласно ст. 171, НК, п. 1,2,4,7,11,13, перечисленным в них товарам (услугам, работам), нематериальным активам, основным средствам, которые были приобретены (получены) для осуществления операций, облагаемых налогом
  • Принимаемые продавцом (исключение составляют покупатели, являющиеся налоговым агентом), в случаях, определенных ст. 171 НК, п.5, а также исчисленные и уплаченные суммы налога продавцом (правопреемником) с сумм авансовых или иных других платежей, в случае расторжения или изменения условий соответствующего им договора и при возврате покупателям со стороны продавца (правопреемника) авансовых платежей
  • Исчисляемые из сумм приобретенных товаров (работ, услуг), а также нематериальным активам и основным средствам, которые используются для производства товаров (услуг или работ) длительного изготовления
  • При приобретении оборудования к установке, а также работам по монтажу (сборке) этого оборудования
  • Которые были предъявлены налогоплательщику по товарам (услугам или работам), которые им были приобретены для выполнения работ строительно-монтажного характера, и были предъявлены налогоплательщику, если он приобретает объекты незавершенного кап. строительства.
  • Были предъявлены подрядчиками (тех.заказчиками либо застройщиками) в случае проведения ими кап. строительства основных средств (или их ликвидации) или выполнения работ по разборке (сборке), демонтаже (монтаже)
  • Предъявленных продавцом при изменении стоимости отгруженных товаров (услуг, работ), при уменьшении стоимости имущественных прав, которые уже были переданы
  • Предъявленных покупателем, если произошло увеличение стоимости имущественных прав, которые были ранее переданы, а также изменение стоимости ранее переданного товара (услуг, работ)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *